примусовий

-а, -е.

1) Який здійснюється через натиск із чийогось боку, примушування. || Який здійснюється через обов'язок, повинність.

••

Примусо́ва ліце́нзія — дозвіл використати запатентовані винаходи, що видається компетентними державними органами без згоди власника патенту.

Примусо́ві робо́ти — міра покарання, що полягає у відрахуванні певного процента заробітної платні протягом певного часу.

Примусо́вий арбітра́ж — у ряді країн система обов'язкового розгляду трудових конфліктів у спеціальних державних установах (напр., у третейських судах, арбітражних трибуналах).

2) Який спричиняється обставинами, не залежний від бажання; вимушений.

3) Який здійснюється механічно.